Інфекційний риніт, Міксоматоз кролів, Інфекційний стоматит, Трихофітія

Міксоматоз кролів – це вірусна гостра контагіозна хвороба, яка характеризується серозно-гнійним кон’юнктивітом, ринітом, появою драглеподібних набряків і вузликів у ділянці голови, спини, ануса, зовнішніх статевих органів та інших ділянок тіла, а також високою летальністю. Збудником хвороби є вірус. Надійними дезінфектантами щодо вірусу міксоми є 3%-ві розчини формальдегіду та їдкого натрію (Евтушенко А.Ф., 1992; Сюрін В.Н. зі співавт., 1998).
На міксоматоз хворіють домашні кролі, незалежно від віку і статі, а також дикі європейські кролі та зайці. Джерелом збудника міксоматозу є хворі і перехворілі кролі, які виділяють вірус з витоками з носа і очей. Провідне значення в розповсюдженні збудника міксоматозу в природі мають такі кровосисні комахи, як комарі, а також ектопаразити – воші, блохи, кліщі. Якщо здорові кролі утримуються в одному приміщенні з хворими, то за відсутності переносників міксоматоз може поширюватися навіть через шкірні покриви, кон’юнктиву, органи дихання, статеві шляхи, а також через інфіковані корми і предмети догляду. (Корнієнко Л.Є. зі співавт., 2002).

Хвороба може перебігати у двох формах – класичній (набряковій) і нодулярній (вузликовій). Першими ознаками хвороби при обох формах є почервоніння у вигляді цяток або горбики на шкірі кроля в ділянці повік і вушних раковин. У хворого кроля припухає голова, опускаються й припухають вуха («левина голова»). При більш тривалому перебігу хвороби, крім набряків, виникає серозно-гнійний кон’юнктивіт, при якому спостерігають набряк повік, з очей виділяються спочатку слизові, а потім і гнійні витікання, що спричиняють склеювання повік. Повіки набрякають, червоніють, з очей виділяється гнійно-фібринозний ексудат, який товстим
шаром скупчується між повікою й очним яблуком. Виділення бувають настільки значними, що вони закривають повністю очні щілини.

Спостерігаються також гнійні витоки з носової порожнини, утруднене дихання, хрипи в грудній клітці (Корнієнко Л.Є. і співавт., 2002). Для специфічної профілактики міксоматозу в Україні виготовляють суху живу культуральну вакцину із штаму «В-82″ вірусу міксоми, розроблену у ВДНКІ (Москва). У благополучних господарствах і населених пунктах дорослих кролів імунізують одноразово. Імунітет настає на 9-у добу і триває 9 місяців. Молодняк вакцинують, починаючи з 1,5-місячного віку, а ревакцинують через 3 міс. У неблагополучних господарствах і населених пунктах імунізують лише клінічно здорових кролів і кроленят, починаючи із 28-денного віку. Молодняк ревакцинують через 3 міс. Кролиць вакцинують під час вагітності, незалежно від її терміну.

Вакцину попередньо розчиняють з розрахунку 1см3 розчинника на 1 дозу і вводять внутрішньом’язово в дозі 1 см3 у ділянку стегна.
Вірусна геморагічна хвороба кролів ( ВГХК, геморагічна пневмонія)-гостра контагіозна хвороба, яка характеризується
блискавичним перебігом, тяжким геморагічним синдромом і високою летальністю (до 90%).
Збудник хвороби – вірус – досить стійкий у зовнішньому середовищі.
Хвороба уражає кролів з двохмісячного віку. Джерелом збудника інфекції є хворі тварини, які виділяють вірус з усіма секретами та екскретами.
Факторами передачі можуть бути корми, предмети догляду, підстилка, гній, грунт, вода, які контаміновані вірусом, а також пух і шкурки від хворих тварин. Шляхи передачі інфекції –аерогенний та аліментарний.
Симптоми хвороби. На перших етапах епізоотії хвороба протікає блискавично, без клінічних проявів. При більш затяжному перебігу у тварин проявляється гарячка, пригніченість, відсутність апетиту, нервові розлади, часто за 1-2 год до смерті з’являється носова кровотеча.

Лікування не розроблено. Застосування вакцин проти вірусної геморагічної хвороби кролів є єдиним засобом боротьби з цим
захворюванням і його профілактики. Територія України є неблагополучною щодо вірусної геморагічної хвороби кролів, тому всі
тварини, незалежно від породи і способу утримання, підлягають обов’язковій імунізації проти цієї хвороби.
В Україні з метою специфічної профілактики ВГХК застосовують тканинні інактивовані гідроокисалюмінієві вакцини. Кролів імунізують, починаючи з 1,5-місячного віку, внутрішньом’язово чи підшкірно (у ділянці внутрішньої поверхні стегна) одноразово в дозі 0,5 см3. Імунітет настає на 3-й день і триває не менше 7 міс.
Дезінфекцію неблагополучних крільчатників проводять 2-3 рази з експозицією не менш як 3 год, для цього використовують 2%-й гарячий розчин їдкого натру, 2-3%-й розчин формальдегіду або освітлений розчин хлорного вапна (3% активного хлору). Закриті приміщення можна дезінфікувати аерозолями ( Каришева А.Ф.,2002).

Інфекційний риніт. Одне з найбільш поширених захворювань кроликів. Збудники – мікроби, що постійно знаходяться в носовій
порожнині тварин. До виникнення риніту приводять: неповноцінна годівля і антисанітарні умови утримання тварин, пошкодження слизових оболонок носової порожнини в результаті травм. Частіше всього кролики хворіють на інфекційний риніт навесні і восени.
Симптоми. Інкубаційний період хвороби триває від 3 до 5 днів.

Потім з’являються клінічні ознаки недуги: почервоніння (гіперемія) і набряк слизової оболонки носа, гнійні віділення, утруднене дихання, зачоси на внутрішній поверхні передніх лапок. Кролики часто чхають і труть ніс лапками. В результаті збудники хвороби розсіваються в навколишньому середовищі. Іноді хвороба може протікати мляво, не викликаючи помітних змін в загальному стані тварин. Це може тривати місяцями. При значному ж ураженні бронхів і легенів різко підвищується температура тіла і хворі кролики гинуть.

Профілактика і заходи боротьби. Жодне з лікувальних засобів не дозволяє вилікувати всіх хворих тварин. Відмічено, що частина тварин володіє підвищеною стійкістю до заразної нежиті. Тому важливо комплектувати основне стадо кроликами з таким імунітетом. Разом з тим слід суворо стежити за тим, щоб на фермі були створені сприятливі умови для тварин. При невеликій кількості хворих кроликів всіх їх слід забити, а клітки, інвентар і приміщення ретельно продезінфікувати. Якщо лікувати тварин від інфекційного риніту, то всіх хворих кролів негайно ізолюють. При найменшій підозрі в захворюванні кроликів
негайно видаляють із стада; клітки, що звільнилися, слід продезінфікувати.

Для лікування хворих кроликів застосовуютьрозчини антибіотиків і фурациліну. Протягом 10–15 днів підряд піпеткою вводять в кожну ніздрю кролика по 8–10 крапель розчину пеніциліну (15–20 000 ОД в 1 мл) або стільки ж 1%-ного розчину фурациліну. Ці засоби дають найбільший ефект. Нерідко у кроликів буває нежить і незаразного характеру. У таких випадках виділення з носа звичайно прозорі і негнійні.

Така нежить виникає, як правило, при простудах. Хворих тварин бажано відсадити і негайно почати лікування. Інакше на основі незаразного може виникнути інфекційний риніт. При простудній нежиті кролики звичайно видужують протягом тижня.

Інфекційний стоматит (везикулярний стоматит, мокра мордочка)– гостре контагіозне захворювання молодих кролів (переважно у віці 20–90 днів), що викликається вірусом.
Ознаки хвороби. Почервоніння слизової оболонки ротової порожнини, пізніше на цих місцях виникає білий наліт, потім виразки і
надмірна слинотеча. Змочене витікаючою слиною на нижній щелепі волосся злипається, від постійної дії слини шкіра червоніє і запалюється, в цьому місці випадає волосся. При ускладненні хвороби більшість кроленят гинуть.
Якщо лікування почати відразу після виявлення захворювання, кролики через 2–3 дні видужують. Для лікування ротову порожнину
кролика 1–2 рази на день змащують 2%-м водним розчином мідного купоросу. Потім в ротову порожнину засипають порошок білого
стрептоциду або розчинний норсульфазол (дорослим кролям-0,5г).

Хворим кроликам дають м’які легкоперетравні корми. Лікування проводять двічі на добу до повного видужання тварин.

Клітки дезінфікують гарячим лугом або обробляють вогнем паяльноїлампи.

Трихофітія – це інфекційна хвороба тварин і людини, що характеризується утворенням на шкірі різко обмежених округлих плям
(голих або із залишками волосся), запальною реакцією шкіри і фолікулів з виділенням серозно-гнійного ексудату і утворення кірок.
Сприйнятливі кролики всіх вікових груп, але частіше – молодняк. Джерелом збудника інфекції є хворі тварини, перенесення інфекції можливий персоналом, збудник може бути занесений з кормом, підстилкою і ін. Переносниками можуть бути ектопаразити.

Клінічні ознаки. Інкубаційний період 8-30 днів. На шкірі вік, носа, на губах, вухах, кінцівках, потім по всьому тілу з’являються різної величини округлі плями покриті лусками сірувато-білого або сірувато-попелястого кольору і кірочками. У кроликів з’являється свербіння, вони розчісують місця ураження, частіше на вухах. Для лікування кроликів застосовують вакцини, місцево фунгіцидні мазі (мазь “Ям”, 5- 10%-ва саліцилова мазь). У кроликів, що перехворіли, виробляється імунітет.

Хвороби кролів

Кролі відзначаються недостатньою опірністю організму проти різних хвороботворних факторів. Однак захворювання виникають тільки тоді, коли порушуються елементарні правила профілактики розведення, утримання та годівлі тварин. Сюди входить комплекс селекційного, зоогігієнічного і ветеринарно-санітарного характеру. Селекційна робота передбачає добір і підбір міцних за конституцією та життєздатних кролів. На ремонт добирають здоровий молодняк від багатоплідних кролиць, без вад екстер’єру, вирівняних за живою масою.Зоогігієнічні заходи спрямовані на суворе дотримання умов годівлі та утримання кролів. Незадовільний мікроклімат значно послаблює резистентність організму. Особливо небезпечні протяги, надмірна вологість, наявність шкідливих газів (аміак, сірководень). Згодовування неякісних кормів, різка зміна раціону зумовлюють масові ураження шлунково-кишкового тракту кролів, та призводять до їх загибелі.Здійснення ветеринарно-санітарних профілактичних заходів має починатись з моменту проектування і будівництва кролеферми. Основні захворювання кролів та заходи боротьби з ними наведені в Таблиці.